Ќин≥ тема страйк≥в ¤к форми пол≥тичноњ боротьби не належить до попул¤рних, адже живемо в неаби¤ких труднощах, повс¤кчас чимось невдоволен≥... “ож цю публ≥кац≥ю прошу не розц≥нювати ¤к заохоченн¤ до про¤в≥в непокори. ѕросто мусимо знати, що такий спос≥б в≥дстоюванн¤ своњх прав маЇ давн≥ традиц≥њ. —каж≥мо, под≥њ першоњ рос≥йськоњ революц≥њ (1905 Ц 1907 рр.) докотилис¤ й до прикордонного –адивилова, та не просто долинули чутками, газетними пов≥домленн¤ми, а д≥стали в≥дгук у соц≥альному житт≥ м≥стечка. Ќа той час у ньому проживало близько шести з половиною тис¤ч чолов≥к. Ѕ≥л¤ –адивилова знаходилась станц≥¤ ѕ≥вденно-«ах≥дних казенних зал≥зниць, ¤к≥ тут приЇднувались до √алицькоњ зал≥зниц≥ арол¤ Ћюдв≥ка. ѕ≥сл¤ в≥домоњ кривавоњ нед≥л≥ 9 с≥чн¤ 1905 року, коли царський ур¤д, не бажаючи прислухатись до голосу 140-тис¤чноњ демонстрац≥њ роб≥тник≥в ѕетербурга, вчинив холоднокровне вбивство беззахисних ≥ мирних людей, пробудилис¤ до активного пол≥тичного житт¤ ≥ труд≥вники –адивилова.
Ќаростанн¤ революц≥њ навесн≥ та вл≥тку 1905 року до краю загострило ≥ в –адивилов≥ в≥дносини м≥ж роб≥тниками й ставлениками самодержавного ладу. ѕан≥ка, що охопила тутешн≥х др≥бних кап≥тал≥ст≥в, змусила њх п≥дн¤ти тривогу: 4 червн¤ «акс, √≥льберштам, ‘≥шер та ≥нш≥ (всього 54 чолов≥ки) звернулис¤ до волинського губернатора з просьбою розквартирувати в –адивилов≥ в≥йська з тим, щоб запоб≥гти виникненню Ђбезпор¤дк≥вї у м≥ст≥. ≤ це при тому, що в –адивилов≥ й так не в≥дчувалос¤ нестач≥ в≥йськових: тут були розташован≥ 12-й ƒонський козацький полк, прикордонна бригада... —трайкова боротьба розпочалас¤ т≥льки восени. 10 вересн¤ припинили роботу п≥дмайстри кравц≥в та шаповал≥в (виготовл¤ли з вовни шапки та ≥нш≥ вироби). ¬имагали скороченн¤ робочого дн¤, зб≥льшенн¤ зароб≥тноњ плати, вв≥чливого поводженн¤ з ними п≥дприЇмц≥в. —трайк неаби¤к стривожив власт≥. ѕро нього було негайно пов≥домлено волинського губернатора. ј той 21 вересн¤ склав в≥дпов≥дне донесенн¤ кињвському, под≥льському ≥ волинському генерал-губернатору. ¬з¤ли участь жител≥ –адивилова ≥ у всерос≥йському жовтневому пол≥тичному страйку. ѕ≥д впливом под≥й у ’арков≥ ≥ иЇв≥, де в≥дбувались багатолюдн≥ м≥тинги, на ¤ких звучали заклики до поваленн¤ самодержавства, 13 жовтн¤ застрайкували зал≥зничники –≥вного й «долбунова. ” «долбунов≥ вони вирушили до центру м≥ста, њх п≥дтримали роб≥тники п≥дприЇмств. –ух поњзд≥в на л≥н≥њ «долбун≥в Ц –адивил≥в було припинено.
ј незабаром ≥ кременецький справник пов≥домл¤в своЇ губернське начальство в ∆итомир≥, що Ђ14 жовтн¤ застрайкували зал≥зничники станц≥њ –адзивил≥в, рух поњзд≥в припиненої. 29 жовтн¤ про цей страйк ≥нформував вищих чиновник≥в волинський губернатор. “о була й справд≥ надзвичайна под≥¤, ¤ка могла справити певний вплив нав≥ть на в≥дносини –ос≥њ з јвстро-”горщиною, адже впродовж страйку, ¤кий тривав до 24 жовтн¤, рух поњзд≥в м≥ж двома державами в район≥ –адивилова припинивс¤. —трайкар≥ Ц роб≥тники станц≥њ й депо Ц вимагали скороченн¤ робочого дн¤, людського ставленн¤ до себе.
≥лька рок≥в тому мен≥ до рук потрапила розрахункова (робоча) книжка Ц так≥ до 1917 року видавались у майстерн¤х ѕ≥вденно-«ах≥дних казенних зал≥зниць. —еред перел≥ку обовТ¤зк≥в ≥ прав роб≥тник≥в, пор¤дку видач≥ зароб≥тноњ плати ≥ т. д. привернули увагу так≥ положенн¤: Ђ28. –об≥тники, ¤к≥ прослужили не менше 10 рок≥в ≥ ¤к≥ в≥дзначаютьс¤ особливою старанн≥стю, можуть бути зарахован≥ в число штатних роб≥тник≥в, що користуютьс¤ однаковими з ≥ншими штатними службовц¤ми правами... 29. ¬≥дпустки дл¤ штатних роб≥тник≥в дозвол¤ютьс¤ на однакових з ≥ншими службовц¤ми п≥дставах; дл¤ ≥нших роб≥тник≥в т≥льки в особливо поважних випадках. ѕ≥д час в≥дпустки нештатн≥ роб≥тники утриманн¤ не одержують... 41. Ќормальний робочий день у майстерн¤х рахуЇтьс¤ у 9 годин роботи. ѕрим≥тка. ѕерерви дл¤ в≥дпочинку й об≥ду в рахунок робочих годин не включаютьс¤ї.
’≥ба могли так≥ умови влаштовувати зал≥зничник≥в? “им-то, незважаючи на зал¤куванн¤ та погрози, вони продовжували страйк. Ќа його придушенн¤ власт≥ кинули в≥йська –адивил≥вського гарн≥зону ≥ дв≥ роти солдат≥в з ќстрога. як ≥ повсюди, чимало роб≥тник≥в було заарештовано й кинуто до вТ¤зниц≥. ѕроте в грудн≥ 1905 року на станц≥њ «долбун≥в знову в≥дбувс¤ страйк, ≥з п≥днесенн¤м зустр≥нутий зал≥зничниками –адивилова. “а все ж царський ур¤д зум≥в заволод≥ти вибухонебезпечним становищем. ” пер≥од наступу реакц≥њ населенн¤ –адивилова за рахунок в≥йськових було зб≥льшено удв≥ч≥.