ѕересл≥дуючи злочинц¤ (ёр≥й —изов)
ћинуло вже майже 30 л≥т в≥д тих тривожних дн≥в, коли „ервоноарм≥йськ мов причањвс¤ в оч≥куванн≥ б≥ди, на головних перехрест¤х м≥ста сто¤ли м≥л≥ц≥онери ≥ в≥йськов≥ з автоматами напоготов≥. урсували бронетранспортери.
Ѕуло це на початку лютого 1977 року. ј виникла незвичайна ситуац≥¤ у в≥йськовому п≥дрозд≥л≥ чолов≥к на 50, що обслуговував запасний польовий аеродром м≥ж рупцем ≥ ћихайл≥вкою. азарма сто¤ла неподал≥к ћихайл≥вки. Ќа ірунт≥ нестатутних в≥дносин тут виник конфл≥кт м≥ж солдатами. ≤ один ≥з них, несловТ¤нськоњ нац≥ональност≥, заволод≥вши автоматом, убив трьох в≥йськових, у тому числ≥ оф≥цера (кап≥тана), ≥ ще одного поранив. ѕ≥дрозд≥л входив до —трийського ав≥ац≥йного зТЇднанн¤.
Ќа пошуки озброЇного злочинц¤ були п≥дн¤т≥ велик≥ сили м≥л≥ц≥њ та в≥йськових. ќдну групу очолив майор укса, другу Ц майор ™рох≥н. ѕ≥дключалис¤ м≥л≥ц≥онери Ћьв≥вщини.
—еред залучених до розшуку був ≥ ≥нспектор-к≥нолог Ѕрод≥вського райв≥дд≥лу ћ¬—, молодший сержант ёр≥й —изов. ”сю н≥ч ≥з 1 на 2 лютого в≥н з≥ своЇю собакою –утою йшов по сл≥ду злочинц¤. як ви¤вилос¤, в ќпарипсах той зайшов в одну з хат ≥, погрожуючи автоматом господарев≥, зм≥нив в≥йськовий од¤г на цив≥льний.
ƒал≥ сл≥д в≥в у напр¤мку с. лекотова. «годом на сн≥гу ви¤вили сл≥ди вбивц≥, ¤к≥ повертали на край Ѕугањвки, до л≥су. —юди ст¤гнули в≥дпов≥дн≥ сили м≥л≥ц≥њ та в≥йськових. ёр≥Їв≥, ¤кий працював ц≥лу н≥ч ≥ пройшов велику в≥дстань, запропонували в≥дпочивати. јле той попросивс¤ продовжувати участь в операц≥њ. ƒо хати на узл≥сс≥, поблизу дороги на —естр¤тин, п≥дТњхав бронетранспортер. ћайор ™рох≥н окликнув господар≥в. ∆≥нка, ¤ка вийшла на пор≥г, сказала, що н≥кого не бачила. ¬арто було перев≥рити вс≥ закутки й горище. Ќад¤гнувши каску, ёр≥й —изов ≥з п≥столетом напоготов≥ ≥ з собакою почав обережно п≥дповзати до хати. ѕалицею в≥дчинив двер≥. «а ¤кусь мить собака заб≥гла в прим≥щенн¤ ≥ вискочила зв≥дти стривожена Ц очевидно, вт≥кач був десь близько.
—изов умовним знаком попросив у ™рох≥на дозволу проникнути в д≥м. Ќа допомогу п≥дт¤гувалис¤ озброЇн≥ члени групи захвату. ёр≥й ступив у с≥ни, дал≥ все в≥дбулос¤ за л≥чен≥ секунди. ћ≥л≥ц≥онер ≥ злочинець стр≥л¤ли одночасно. ” вт≥кача була б≥льш виг≥дна позиц≥¤ Ц на горищ≥. ƒо того ж коли —изов закинув голову, злет≥ла каска. “ак, про¤вивши хоробр≥сть ≥ мужн≥сть, в≥н зустр≥в свою смерть б≥л¤ незнайомого села Ѕугањвки.
ј бандит, п≥дпаливши солому на горищ≥, п≥д прикритт¤м густого диму спробував ут≥кати до л≥су, але по ньому вдарили з ус≥х вид≥в зброњ, у тому числ≥ з бронетранспортера.
ёр≥¤ —изова посмертно нагородили орденом, у зб≥р кошт≥в на памТ¤тник йому включилас¤ молодь ус≥Їњ ”крањни, адже про подвиг м≥л≥ц≥онера тод≥ широко писала преса. Ќа високому постамент≥ на кладовищ≥ в Ѕродах напис короткий: Ђёр≥й —изов. 1954 Ц 1977ї. ”же немаЇ б≥л¤ ћихайл≥вки т≥Їњ солдатськоњ казарми, давно розорано польовий аеродром, там вирощуютьс¤ с≥льськогосподарськ≥ культури. —палену хату б≥л¤ Ѕугањвки в≥йськов≥ в≥дбудували. «а чверть стол≥тт¤ виросла й зак≥нчила ун≥верситет ёр≥Їва дочка ќлена. “≥ло злочинц¤, ¤кого поховали на краю кладовища в рупц≥, ще в 70-≥ роки негласно забрали його родич≥ й в≥двезли на батьк≥вщину. ћало що здатне повернути нас до обставин т≥Їњ трагед≥њ. Ћише памТ¤тник нагадуЇ про людину, ¤ка ц≥ною самопожертви зупинила л≥к т¤жких злочин≥в. ѕамТ¤ть про подвиг живе.