¬олодимир ящук, "–адивил≥в"                   

 раЇзнавч≥ етюди

 озаки-бандуристи

ЂЌевже думкам ≥ дол≥ наш≥й дов≥ку поглумленими бути?ї Ц бентежило важке питанн¤, не давало спокою сел¤нам, цькованим з ус≥х сил польськими визискувачами. јж тут гр≥зною блискавицею чутка пронеслас¤ селами волинськими: Ђ’мельницький зо вс≥ма потугами, силою великою йде в≥д Ѕугу, щоб п≥д Ѕерестечком дати б≥й в≥йську корол≥вськомуї.

¬≥рили й не в≥рили тому. « над≥Їю щоранку жад≥бно вдивл¤лис¤ в обр≥й.

ј в≥йсько й справд≥ йшло. ≤ попереду нього несли в≥ст≥ про визвольну в≥йну козаки-бандуристи.

ќдного дн¤, десь п≥д л≥то 1651 року, двоЇ њх зТ¤вилос¤ в сел≥ ƒобривод≥. Ќад притихлою у надвеч≥рТњ, неквапливою р≥чкою ѕл¤ш≥вкою, неподал≥к в≥д м≥сц¤, де, з трьох криниць зачата, вливаЇтьс¤ у нењ притока ≤з, з≥бралис¤ п≥сл¤ важкоњ, виснажливоњ прац≥ хлопц≥, д≥вчата; прийшли скрадаючись, щоб не привернути уваги пан≥в, ≥ люди старшого в≥ку. ≤ враз хвилююче забрин≥ли струни бандури й полилис¤ слова про «баразьку битву, про гетьмана Ѕогдана ’мельницького, про козацьку звит¤гу. ƒо п≥зньоњ ноч≥ не розходилис¤ сел¤ни, слухали думи й п≥сн≥, згадували ≤вана ѕ≥дкову, —еверина Ќаливайка, “араса “р¤сила Ц славних борц≥в за волю народну. ≤ зблискували над≥Їю й гн≥вом дес¤тки очей.

ј вже далеко за п≥вн≥ч, прийн¤вши в≥д слухач≥в скромн≥ подарунки Ц хл≥б ≥ до хл≥ба, розпрощалис¤ бандуристи ≥ неквапливо рушили дал≥, до ≥нших с≥л. Ќе думали, не гадали сел¤ни, що варта, вив≥давши про сп≥вц≥в-бунтар≥в, улаштувала на них засаду. Ќаступного дн¤ Ц зв≥стка: у заплав≥ р≥чки знайден≥ пон≥вечен≥ т≥ла. ≤ хоч гн≥в закипав у серц¤х простих людей, змушен≥ були вони своњх сп≥вц≥в хоронити потай в≥д лихого ока.  оло р≥чки, на остр≥вц≥ серед болотистоњ м≥сцини, недалеко зв≥дти, де слухали п≥сень про волю, викопали надвеч≥р глибоку могилу. –азом ≥з пос≥ченими т≥лами повстанц≥в опустили в нењ ≥ бандури, повТ¤зан≥ чорними стр≥чками.

«б≥гло к≥лька дн≥в. ѕоблизу села проходили загони в≥йська ’мельницького. „имало жител≥в ƒобриводи влилис¤ в них, щоб мстити шл¤хт≥ за своњ понев≥р¤нн¤, за п≥дле вбивство козак≥в-п≥сн¤р≥в. ѕамТ¤ть про њхн≥ думи, про загибель за справедливе д≥ло не з≥терлас¤ у в≥ках. ≤ сьогодн≥ в сел≥ вам розкажуть бувальщину про бандурист≥в. „и про бандуриста ≥ його проводир¤. ј щоб у слухача не закралос¤ сумн≥ву в њњ правдивост≥, покажуть старий, поточений дощами й в≥трами, тесаний з камен¤ присадкуватий широкораменний хрест у болотист≥й заплав≥ ѕл¤ш≥вки.

 

Hosted by uCoz