–адивил≥вськ≥ легенди (на головну)
¬олодимир ящук
озаки-бандуристи
"Ќевже думкам ≥ дол≥ наш≥й дов≥ку
поглумленими бути?" - бентежило
важке питанн¤, не давало спокою сел¤нам, цькованим з ус≥х сил польськими
визискувачами. јж тут гр≥зною блискавицею чутка пронеслас¤ селами волинськими:
"’мельницький зо вс≥ма потугами, силою великою йде
в≥д Ѕугу, щоб п≥д Ѕерестечком
дати б≥й в≥йську корол≥вському".
¬≥рили й не в≥рили
тому. « над≥Їю щоранку жад≥бно вдивл¤лис¤ в обр≥й.
ј в≥йсько
й справд≥ йшло. ≤ попереду нього несли в≥ст≥
про визвольну в≥йну козаки-бандуристи.
ќдного дн¤, десь п≥д
л≥то 1651 року, двоЇ њх з"¤вилос¤
в сел≥ ƒобривод≥. Ќад притихлою у надвеч≥р"њ, неквапливою р≥чкою ѕл¤ш≥вкою, неподал≥к в≥д м≥сц¤,
де, з трьох криниць зачата, вливаЇтьс¤ у нењ притока ≤з, з≥бралис¤ п≥сл¤ важкоњ, виснажливоњ прац≥ хлопц≥, д≥вчата;
прийшли скрадаючись, щоб не привернути уваги пан≥в, ≥
люди старшого в≥ку. ≤ враз хвилююче забрин≥ли струни бандури й полилис¤
слова про «баразьку битву, про гетьмана
Ѕогдана ’мельницького, про козацьку
звит¤гу. ƒо п≥зньоњ
ноч≥ не розходилис¤ сел¤ни, слухали думи й п≥сн≥,
згадували ≤вана ѕ≥дкову, —еверина Ќаливайка, “араса “р¤сила - славних борц≥в за волю народну. ≤ зблискували над≥Їю й гн≥вом
дес¤тки очей.
ј вже
далеко за п≥вн≥ч, прийн¤вши
в≥д слухач≥в скромн≥ подарунки - хл≥б ≥ до хл≥ба,
розпрощалис¤ бандуристи ≥ неквапливо рушили
дал≥, до ≥нших с≥л. Ќе думали, не гадали сел¤ни,
що варта, вив≥давши про сп≥вц≥в-бунтар≥в, улаштувала на них засаду. Ќаступного
дн¤ - зв≥стка: у заплав≥ р≥чки знайден≥
пон≥вечен≥ т≥ла. ≤ хоч гн≥в закипав у серц¤х простих людей, змушен≥ були вони своњх сп≥вц≥в хоронити
потай в≥д лихого ока. оло р≥чки, на остр≥вц≥
серед болотистоњ м≥сцини, недалеко зв≥дти, де слухали п≥сень про волю, викопали надвеч≥р глибоку могилу. –азом ≥з пос≥ченими т≥лами
повстанц≥в опустили в нењ ≥ бандури, пов"¤зан≥ чорними стр≥чками.
«б≥гло к≥лька дн≥в.
ѕоблизу села проходили
загони в≥йська ’мельницького.
„имало жител≥в ƒобриводи влилис¤ в них, щоб мстити шл¤хт≥
за своњ понев≥р¤нн¤, за п≥дле вбивство
козак≥в-п≥сн¤р≥в. ѕам"¤ть
про њхн≥ думи, про загибель за справедливе д≥ло не з≥терлас¤ у в≥ках. ≤ сьогодн≥ в сел≥ вам розкажуть бувальщину про бандурист≥в. „и про бандуриста ≥ його проводир¤. ј щоб у слухача не закралос¤ сумн≥ву в њњ правдивост≥,
покажуть старий, поточений дощами й в≥трами, тесаний з камен¤ присадкуватий
широкораменний хрест у болотист≥й заплав≥
ѕл¤ш≥вки.